ПАПОРОТЕПОДІБНІ (Polypodiophyta) — відділ вищих спорових рослин з переважанням у циклі розвитку безстатевого покоління — спорофіту, який розвивається із заплідненої яйцеклітини, має підземне стебло з додатковими коріннями (кореневище) або надземне стебло з кількома листками (зрідка тільки з одним). У більшості сучасних П. листки (вайї) на початку розвитку спірально згорнуті, ростуть верхівкою, різноманітні за формою та розміром. Стробіли відсутні, спори виникають в спорангіях, об’єднаних в соруси, розташованих безпосередньо на нижньому боці фотосинтезуючих листків або на їх окремих спороносних частинах, зрідка утворюються спеціальні безхлорофільні спороносні листки. Значно редукований гаметофіт П., не диференційований на вегетативні органи (формує тільки органи статевого розмноження — архегонії та антеридії), розвивається із спори, найчастіше — на поверхні землі як самостійний фотосинтезуючий організм. У переважної більшості П. гаметофіти циліндричні або плескаті, за формою видовжені або серцеподібні, лише у деяких — ниткоподібні, схожі на водорість, підземні гаметофіти — м’ясисті, мікоризні, безхлорофільні.
На сьогодні розрізняють понад 10 000 видів П. У межах відділу виділяють 7 класів: аневрофітопсиди (Aneurophytopsida), археоптероридопсиди (Archaeopterydopsida), кладоксилопсиди (Cladoxylopsida), зігоптеридопсиди (Zygopterydopsida), офіоглосопсиди (Ophioglossopsida), маратіопсиди (Marattiopsida), поліподіопсиди Polypodiopsida. Представники перших 4 класів відомі тільки у викопному стані. Найчисленнішим класом є Polypodiopsida, який підрозділяється на 3 підкласи: Marsileidae (порядок Marsileales), Salviniidae (порядок Salviniales) та Polypodiidae (порядки Osmundales, Schizaeales, Polypodiales, Cyatheales). Сучасні П. існують у різних екологічних умовах, представлені багатьма життєвими формами, серед яких є однорічні та багаторічні рослини. У помірних зонах це невисокі трав’янисті, часто листопадні, рослини; у тропічних лісах зустрічаються великі деревоподібні форми з великими піристими вічнозеленими листками, довгі ліани та епіфіти, серед яких є види П. не більше кількох міліметрів. Деякі види П. селяться у водоймах, напр., занесена до Червоної книги України сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — рослина з тонким розгалуженим стеблом, від кожного вузла якого відходять 3 листки: 2 овальні знаходяться на поверхні води, а ще один, розсічений на ниткоподібні сегменти, занурений у товщу води. Цей вид є представником гетероспорових П. класу Polypodiopsida, тому що формує 2 типи спор (мега- та мікроспори) у відповідних спорангіях, зосереджених у кулеподібних спорокарпіях у місцях прикріплення листків. Переважна ж більшість П. є ізоспоровими рослинами.
Важливе фармакологічне значення мають види підкласу Polypodiidae. Його представники здавна використовуються як ЛР, хоча дуже відрізняються за своєю екологією, зовнішньою будовою, географічним поширенням, належать до різних родин та порядків. Ще в роботах Плінія згадується, що екстракт листя видів адіантума, вологолюбних представників родини адіантові (Adiantaceae), має кровоспинну дію, його втирали у волосся, застосовували при укусах комах. Види роду Pellaea, що належать до цієї ж родини, поширені в посушливих та гірських областях, тому мають шкірясті піристі листки, краї яких загортаються та прикривають смуги спорангіїв у стані дозрівання. Листя Pellaea mucronata мексиканці здавна застосовували як напій, який, крім приємного смаку, має лікувальні властивості. У кам’янистих місцях зустрічається й листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium) родини аспленійових (Aspleniaceae). Його шкірясті, цілісні, видовжено-ланцетні листки з лінійними сорусами, що розміщені скоса поперек по обидва боки жилки, використовують як відхаркувальну, потогінну, сечогінну ЛРС. У лісах досить поширені багаторічні трав’янисті рослини з товстим косим кореневищем і розеткою двічіперистих листків — щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas) та шартрський (Dryopteris carthusiana), які використовують як антигельмінтну ЛРС при стьожкових глистах. Розміщені у 2 ряди на сегментах листків округлі соруси цих представників родини аспідієвих або щитникових (Aspidiaceae) прикриває, начебто щитком, спеціальне покривальце — індузій. Останній зовсім відсутній у видів родини багатоніжкових (Polypodiaсеае), представником якої є багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare) — багаторічна зимуюча рослина з тонким повзучим кореневищем, яке має знеболювальні, потогінні, жовчогінні, кровоспинні властивості. У нар. медицині використовують і види родини Schizaeaceae: при пропасниці, для загоювання відкритих ран — лігодіум (Lygodium), при болю в горлі та кашлі — схізея (Schizaea dichotoma). Відвар кореневищ осмунди (Osmunda) використовується при лікуванні захворювання легень та при шлункових розладах.
Жизнь растений. — М., 1978. — Т. 4; Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. — К., 1992; Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. — К., 1993.